Sbornik:Zavěćańje (Тарас Григорович Шевченко)

⁘ Zavěćańje ⁘ ukr.: Заповіт
Avtor:	Taras Ševčenko
Prěvod:	Maximilian Bobco (8 Oktober 2018) Andrew Usačov (19 Februar 2020)
Doba stvorjenja:	25 decembr 1845

Rěka Dnepr, Zaporižžja.

Prěvod: Maximilian Bobco

Kògda umrų, zakopajte
Mene na mogylě,
Tam, prostrånnoj, posrěd stepi
V Ukrajině miloj.

Aby polja, obširne nivy,
Dněpr, stròme utesy
Mogl viděti i slyšati
Kako gremi glåsny.

K’gdy iznese iz Ukrajny
Do sinjego morja
Kròv neprijateljskų… tògdy
I polja, i gory —

Vse ostavjų, i vòzlećų
Do samogo Boga
So molitvojų… doprva
Ja ne znajų Boga.

Zakopajte i vstavajte,
Okovy råzrvite,
I vråžejų zlojų kròvjų
Voljų okropite.

I mene v sěmji velikoj
Sěmji voljnoj, novoj
Da ne zabųdite pomněti
Nezlym, tihym slovòm.

Prěvod: Andrew Usačov

Kògda umrų, zakopajte
Mene na mogylě,
Srěd rodnoj širokoj stepi
V Ukrajině miloj.

Da byh polja vsě široky,
Dněpro i utesy
Mogl viděti i slyšati
Kak reve revųći.

Ponese iz Ukrajiny
Kògda v sinje morje
Vražskų kròv… Tògda ja razòm
I polja, i gory —

Vse ostavjų, polećų ja
Do samogo Boga
Moliti se, a do togo
Ja ne znajų Boga.

Zakopajte i vstavajte,
Vsě okovy rvite,
Vråžskojų lihojų kròvjų
Voljų obryzgnite.

I mene v sěmji velikoj
Sěmji voljnoj, novoj
Ne zabųdite spomněti
Nezlym, tihym slovòm.

Original

Original/Języčna versija (українська)

Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.

Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори —

Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю Бога.

Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.

І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.

---